Британський художник, що проживає в Києві, і засновник Postcode Ukraine Марк Невіл працює на перетині мистецтва, активізму та документалістики, досліджуючи соціальну функцію фотографії. Часто співпрацюючи з тісно пов’язаними громадами з метою надання безпосередньої, практичної користі, його фотопроекти часто стають прямою вигодою для тих, кого він зображує. Ці проекти були представлені на персональних виставках у таких місцях, як Музей Енді Воргола в Піттсбурзі, Імперський військовий музей у Лондоні та Фотогалерея в Лондоні.
‍
Він говорить:
‍
“Мої стосунки з Україною почалися в 2015 році, коли Київський військовий шпиталь попросив українську версію моєї книги про психічне здоров’я у британській армії «Боротьба зі стигмою». Цей перший візит став початком багатьох, адже я відчув глибоке почуття приналежності до України, зрештою переїхавши з Лондона до Києва в 2020 році.

Концепція моєї довоєнної книги «Зупиніть танки книгами» полягала в тому, щоб використати фотокнигу як зброю для мобілізації Заходу на підтримку боротьби України за незалежність. Після семи років роботи і всього за кілька тижнів до ескалації повномасштабної війни, я опублікував книгу і надіслав 750 безкоштовних примірників списку впливових людей як заклик до дії. Несподівано для мене зі мною зв’язалась сім’я колекціонерів мистецтва - Білл, Джуді, Дуглас і Джеймс, які також є колекціонерами моїх фотографій. Серед усіх одержувачів моєї безкоштовної книги, від супербагатих до міжнародних медіа, членів НАТО, знаменитостей, політиків та світових лідерів, вони були єдиними, хто запропонував реальну допомогу. Я запропонував створити гібридний проєкт під назвою Postcode Ukraine, який поєднує гуманітарну допомогу з різними формами документальної фотографії та кіно - і на моє здивування, ця сім’я підтримала ідею.
‍
Моя друга книга про Україну «Щоденник волонтера» документує як мою подорож, так і діяльність благодійної організації з 2022 року. Це наша остання спроба використовувати фотографію для підтримки мого другого дому. Книга є закликом до дії для Заходу, медитацією на тему травми, довідником з важливою інформацією для української аудиторії про те, де отримати підтримку, та переосмисленням ролей як фотокниги, так і фотографа.”
‍
Травень 2024